МАРНОТА

Уривок зі Святого Письма, розміщений у просторі експозиції, слугує її смисловою точкою відліку. Усі твори присвячені пошуку тимчасової точки збереження серед безкінечної марноти життя. Переживаючи її тягар людина природно прагне навчитися розуміти її і приймати. Проєкт виникає з досвіду життя в умовах постійної нестабільності і крихкості. У такому стані значення матеріального поступово нівелюється, а відчуття тимчасовості загострює потребу в духовній опорі. Водночас зростає цінність турботи про те, що є справді важливим і сутнісним. Алегоричні образи, уникаючи прямої ілюстративності, постають на картинах візуальними відповідями-роздумами на екзистенційні питання. Це спроба художниці осмислити сенс і спосіб людського існування, насамперед її особистого. 

Дора Либак народилася 1997 року у місті Рівне, де зараз працює і проживає. З 2021 року веде активну творчу діяльність. 

У своїх картинах художниця рефлексує на тему духовності. Її роботи порушують питання природи благодаті, любові та інших ключових буттєвих понять, переінтерпритовуючи традиційні релігійні й культурні символи в
 сучасному контексті. Її візуальна мова ґрунтується на 

багатошаровості, символічній насиченості та тонких колористичних переходах, що наближає творчість до символізму та створює ефект «непрямого висловлювання».
 Художниця переконана, що буквальність спрощує глибокі сенси. Через земні, впізнавані форми вона прагне виявити сакральне, перетворюючи зображення на простір інтелектуального й духовного співпереживання глядача.